Важные новости в украинской банковской системе: "Для тих, хто рахує гроші (тобто вміє це робити), основною подією минулого тижня є не чергові домовленості президента та прем’єра про чергову ж дату імовірних виборів, а задеклароване ще місяць тому рішення НБУ про встановлення облікової ставки НБУ на рівні 8% (попередня - 8.5% , півтора року тому – 9%). Це потужний сигнал інвесторам і ринку: з грошима і бізнесом в Україні все гаразд. І таки так. Кожен займається своєю безпосередньою справою: одні "хором співають інтернаціонал", інші сидять в лавках, рахують гроші та дбають, щоб розруха в окремих головах не перекинулася на важливіші речі, нарешті, треті, працюють: вирощують картоплю на дачах, оскільки прем’єр попередив, що зернові цього року не вродять, але мільйонів сто з Державного бюджету все одно треба списати на пересівання чи то озимих, чи то ярих. Мінекономіки прогнозує в нинішньому році інфляцію на рівні 7,5% річних. Тобто фактична ставка рефінансування в Україні майже дорівнюватиме темпам інфляції, як у більшості економічно розвинутих країн. Щоправда, новий керівник цього відомства щось говорив про необхідність "прив’язати" курс гривні до обсягів експорту та імпорту, але нинішній системний бізнес навряд чи дозволить над собою новий експеримент у вигляді фіксованого курсу з годівницею у вигляді тендерного комітету з розподілу валюти. Тепер нашу гривню не лякають ні дострокові вибори, ні страшилки надзвичайного стану, ні навіть політ стерв’ятників Цушка над стадіоном "Динамо" чи Святославом Піскуном, що несподівано виявився зовсім не Піскуном, а Фурманом. В Україні долар перестав слугувати валютою накопичення та збереження – він продовжує бути світовим еквівалентом, але давно зрозуміло, що зелений знецінюється швидше, ніж гривня, - у світі надлишок не забезпеченої товарним покриттям американської валюти. Валютна виручка та капітали, що свого часу втекли, повертаються в Україну під виглядом іноземних інвестицій та прапорами офшорних зон. Прибутковість українського бізнесу у три-чотири рази вища, ніж європейського. Прибутковість банківського капіталу з початку року зросла в 2,2 рази. Фінансові інтереси великого бізнесу вимагають лібералізації українського валютного законодавства. Відповідний законопроект, називається він "Про систему валютного регулювання і контролю", підготовлений Комітетом Верховної Ради з економічної реформи. Основні його положення: збільшується термін повернення валютної виручки в Україну з 90 до 180 днів, всі без винятку фізичні особи матимуть право безперешкодно відкривати валютні рахунки за кордоном, тощо. До сказаного можна додати лише одне: хто спеціалізується на виведенні коштів через схемне страхування та "мусорні акції", як працювали, так і працюватимуть. Адже за словами власників "Привата", " у законодавчому павутинні застрягають лише дрібні комахи", а не великий бізнес. В Національному банку ідеологом конвертації гривні є Олександр Савченко, який переконаний, що перехід до європейської практики можливий протягом року-півтора. Стосовно даного документу у основних банківських лобістів повний плюралізм. Український Кредитно-Банківський Союз підтримує ліберальний законопроект, Асоціація українських банків - вважає повну конвертацію передчасною. Великим банкам, що на рівних конкурують з іноземними фінансовими установами, законопроект вигідний, отож у нього є всі шанси бути втіленим у життя – але, вочевидь, після парламентських виборів. Насправді існуюча неповна конвертація гривні, хоч і є системним питанням, банкірів тривожить значно менше, ніж постанова Нацбанку №168, яка вступає в дію з 5 червня. Згідно з цією постановою банки мають надавати споживачам інформацію про умови кредитування та сукупну вартість кредитів. " Полный текст Економічна правда
